Ендрю Томас

Шамбала, оаза свІтла

легендарного царя розташована десь між Дже-кундо й

Канцзе. Александра Девід-Ніл, яка одвідала князівство Лін

півстоліття тому, написала книгу 'Надлюдське життя Гесера з

Ліна'. Можна вважати, що цій легенді щонайменше тисяча років,

хоча деякі вчені й наполягають, що їй передувала якась більш

рання версія.

У минулі віки зображення Гесер-хана наносилися на танки,

що відтворюють образ великого буддійського реформатора XIV

століття Цзонкаби, засновника монастиря Таші Лхунпо поблизу

Шігадзе. Це -- центр тібетського езотеризму, де культивується і

вивчається наука Шамбали -- калачакра.

П'ятдесят років тому тібетські лами-містики запевняли, що

Гесер та його помічники справді живуть у Тібеті, що народилися

вони в Шамбалі. Тож пророцтва володаря Шамбали напрочуд схожі

на пророцтва Гесера з Ліна, як це засвідчує уривок з 'Велінь

Гесер-хана':

'Коли на п'ятому році з'являться вісники Північної

Шамбали, не забудьте зустріти їх'.

У цьому тексті немає згадки про тварин чи елементи,

невіддільні від тібетської календарної системи, отож годі

з'ясувати, що означає тут 'п'ятий рік'. Проте згадка, що мають

з'явитися посланці Шамбали, сама по собі знаменна.

Лами, що знають калачакру, підкреслюють критичний характер

нашого століття, їх передбачення щодо історичних подій на диво

точні. Скажімо, коли вибухнула перша світова війна, лхаський

оракул заявив, що Німеччина -- це 'слон, якого неодмінно

повалять'.

У XIX столітті цей оракул попередив, що в другій половині

Року дерев'яного дракона (1904) на Лхасу нападуть зовнішні

вороги. Британський експедиційний корпус виступив проти Тібету

1903 року, а 1904 року Лхасу було окуповано. Підполковник Л. А.

Уедделл, що брав участь у цій кампанії як головний хірург

британської армії, пізніше написав таке в книзі 'Лхаса і її

таємниці (1905)':

'Вражає, як змогли астрологи Тібету завбачити спустошливу

бурю, що готувалась проти їхньої країни, задовго до її початку,

і як вони точно визначили рік, коли вона розпочнеться'^

Полковник Янгхазбенд і сер Чарлз Белл і собі пишуть, що

особисто читали це давнє пророцтво в Лхасі. Не менш вражає

надруковане провіщення Китайської революції 1911 року, що

з'явилося в Тібеті задовго до падіння Піднебесної.

Близько 1920 року монастир Тенджілінг обнародував дивне

пророцтво про те, що тринадцятий далай-лама, який правив тоді,

буде останнім. Перед своєю смертю в 1933 році далай-лама

Тхубтен Г'яцо зробив схожу заяву про те, що в Тібеті настає

кінець ламаїзму, і застеріг про необхідність готуватися до

великих змін у найближчому майбутньому. Зі встановленням

соціалістичного ладу в Китаї і вигнанням чотирнадцятого

далай-лами в Індію, вікова буддійська традиція в Тібеті майже

зникла. Найкращі пророки -- ті, хто провіщує неможливе.

Тринадцятий далай-лама, певно, саме і був таким провидцем.

Під час своєї центрально-азіатської експедиції наприкінці

20-х років і Микола Реріх чув пророцтва про 'останнього

далай-ламу' й про те, що місто Лхаса 'порине в морок і

знелюдніє'.

В одній із давніх тібетських книг є цікавий розділ з

описом навіть зовнішності правителів, за яких Тібет занепаде.

Проте цей текст і стверджує, що згодом Країна Снігів відновить

свою незалежність.

Писемні й усні традиції Тібету щодо епохи Майтреї

підсумував Микола Реріх: 'Передбачено, що появу Майтреї слід

очікувати після війн. Але остання війна вестиметься за Істинне

Вчення. Кожен, хто підніметься проти Шамбали, буде подоланий у

всіх його діях, і хвилі знесуть їхні житла'.

Реріх. цитує і почуте від одного освіченого і лами: 'Зірки

вказують на нову еру. Зараз космічний вогонь наближається до

Землі. Людство буде піддане випробуванням, аби побачити, чи

достатньо розвинувся його дух'.

З одного тібетського джерела випливає, що ми вступаємо в