Ендрю Томас

Шамбала, оаза свІтла

мене на ігри Олімпії й послали до мене

навіть послів. Я б охоче подивився ваші фізичні змагання, якби

це не відволікало мене від куди більшої арени моральної

боротьби'.

Імператор Тіт правив усього два роки; після нього на трон

зійшов його брат Доміціан, людина надто жорстока й розбещена,

аби дослухатися до порад пророка. Східна зовнішність Аполлонія,

його борода й довге волосся дратували Доміціана, і

вісімдесятип'ятирічного мудреця було звинувачено в святотатстві

й конспірації, тобто в 'антиримській' діяльності. Високий

величний філософ, який знав Доміціана ще дитиною, не приховував

презирства до нього. Патриції тривожилися, бо пам'ятали

загадкові події під час суду над Аполлонієм за Нерона. Щоб

уберегтися від публічного провалу, Доміціан і трибунал

запропонували мудрецю зняти деякі звинувачення, якщо той визнає

себе винним.

Аполлоній, що стояв перед імператором загорнувшись у плащ,

мовив: 'Ти можеш ув'язнити моє тіло, але не душу. Утім, навіть

тіло ти ув'язнити неспроможний'. І зненацька мов розчинився в

спалахові світла на очах тисяч ошелешених римських громадян, що

заповнили глядацькі галереї. Після цього римський уряд

розважливо вирішив дати мудрецеві спокій, аби не викликати

невдоволення серед його численних прихильників.

Виступаючи з промовою в Ефесі 96 року н. е., Аполлоній

Тіанський, якому натоді вже виповнилося сто років, раптом

умовк, втупився моторошним поглядом у землю, потім ступив три

кроки вперед і згукнув: 'Бийте тирана, бийте!' Жителі Ефеса

були вражені і збентежені -- більшість їх слухала його виступ.

Аполлоній знову вигукнув: 'Дякувати Афіні, тирана щойно вбитої'

За тих часів пошта й новини з Риму йшли не один день. Та коли

врешті прибув поштовий гонець, то привіз звістку, що в Римі

вбито імператора Доміціана. Більше того, це сталося якраз тоді,

коли Аполлоній виступав зі своєю знаменною промовою. Дата

смерті філософа і місце його поховання невідомі. Чи міг

Аполлоній прожити понад сто років, що їх він, як відомо, досяг?

Чи не повернувся він, бува, в трансгімалайську обитель

учителів?

Місію Аполлонія можна вважати успішною, оскільки він

започаткував епоху п'яти добрих імператорів, щасливу еру Нерви,

Траяна, Андріана, Антонія Пія і Марка Аврелія. Останні двоє

були великими ідеалістами й мислителями. Марк Аврелій був

філософом і послідовником Платона; другий вважав, що поки царі

не стануть філософами, людство не знатиме золотого віку.

Те, що мудрий Аполлоній Тіанський відкрив шлях п'яти

добрим імператорам Риму, свідчить про хибність думки, ніби маги

нічого не робили для людства. Очевидно, все лихо в тому, що

саме людство постійно опирається спробам своїх стражів

привнести в людські стосунки закони доктрини Серця.

9. ЦАРСТВО ПРЕСВІТЕРА ІОАННА

На деяких середньовічних картах позначено загадкову країну

в Азії, що має назву 'Царство пресвітера Іоанна'. Географічне

воно займає місце від Туркестану до Тібету й від Гімалаїв до

пустелі Гобі. Ця країна являє собою цікаву аналогію володінням

Хіарха, святого правителя, що його описав Філострат у біографії

Аполлонія Тіанського.

1145 року історик Отто з Фрейзінга написав про пресвітера

Іоанна, царя-жерця, який 'жив за Вірменією і Персією на

Далекому Сході'. Автор вважав, що мова йде про нащадка

стародавніх магів, яких згадує Євангеліє, У хроніці Альберіка

де Труа-Фонтена мовиться, що 1165 року надійшов лист від цього

східного володаря до Мануеля 1 Комніна, візантійського

імператора. Фрідріх. 1 Барбаросса, імператор священної Римської

імперії, та інші королі й собі отримували послання від

пресвітера Іоанна. Багато чого з цієї дипломатичної переписки

зберігається в архівах Ватікану; більшість текстів ще ніколи не

публікувалися.

27 вересня 1177 року папа Александр III послав з Венеції

листа 'видатному й великому царю Індій'. Як слушно підкреслює